Український
науково-практичний журнал
урологів, андрологів, нефрологів

В.I. Тріщ

Рiвень прозапальних цитокiнiв у кровi хворих на хронiчний абактерiальний простатит

Вступ. За даними різних авторів поширеність хронічного простатиту (ХП) у чоловічій популяції становить від 3 до 35% [1, 3, 4]. Серед чоловіків працездатного віку (до 50 років) ХП є найбільш поширеним урологічним захворюванням, а притаманні для нього симптоми є час-тою (до 8% випадків) причиною звернення за урологічною допомогою. Нині вважають, що лише 5-10% випадків хронічного простатиту мають бактеріальну природу, близько 60-65% - це не бактеріальні простатити і 30-35% - простатодинія [3, 4, 6, 13]. За результатами дослідження останніх років відомо, що розвиток хронічного запального процесу у передміхуровій залозі зумовлений порушенням специфічної та неспецифічної імунної відповіді. Підтвердженням ролі імунної системи в ґенезі хронічного абактеріального простатиту є визначення в тканинах передміхурової залози ІgA та IgM, фібриногену, компонентів комплементу, Т-лімфоцитів (СD4 та СD8), В-лімфоцитів та тканинних макрофагів [2]. Також повідомляють про підвищення рівня інтерферону, інтерлейкінів-2, 6, 8 та інших цитокінів у секреті простати [8]. Тому подальший пошук нових методів обстеження та лікування пацієнтів з даною патологією є виправданим.

Мета дослідження: вивчення імунного статусу у хворих на хронічний абактеріальний простатит, шляхом визначення концентрації інтерлейкінів-6, -8 (ІЛ-6, 8) та кількісного визначення альфа-фактора некроза пухлин (a-ФНП) у сироватці крові.

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 120 хворих на хронічний абактеріальний простатит, зокрема 60 із синдромом запального хронічного тазового болю (CЗХТБ) (категорія IIIА) і 60 хворих із синдромом незапального хронічного тазового болю (СНХТБ) (категорія IIIВ). Середній вік пацієнтів склав 33,7±3,5 року (від 20 до 45 років), тривалість захворювання від 8 міс. до 7 років (у середньому 4,2±1,3 року). Діагноз верифікували на основі пальцевого дослідження передміхурової залози (ПЗ), простатиту в анамнезі, лабораторних досліджень: а) аналізу секрету ПЗ; б) дослідження виділень із сечівника на специфічну та неспецифічну флору; в) мікробіологічне дослідження секрету ПЗ та ультрасоно-графії ПЗ. Діагноз, СЗХТБ (категорія IIIA) і СНХТБ (категорія ІІІВ) виставлявся на основі наступних критеріїв: наявність періодичного чи постійного болю (дискомфорт) над лоном, у промежині, крижах протягом тривалого часу (не менше 3 міс.), з розладами сечовипускання або без них; наявність кількості лейкоцитів >10 у полі зору у хворих із СЗХТБ і нормальна кількість лейкоцитів <10 в полі зору у хворих із СНХТБ при мікроскопічному дослідженні секрету передміхурової залози; негативних результатах мікробіологічних досліджень секрету простати [3, 4].

Також проводили анкетування за модифі-кованою міжнародною системою оцінювання симптомів при захворюваннях передміхурової залози (J.C. Nickel і R. Sorensen, 1996).

Концентрацію досліджуваних прозапальних цитокінів (ІЛ-6, 8, a-ФНП) у сироватці крові, визначали за допомогою набору фірми «ВЕКТОР-БЕСТ», шляхом імуноферментного аналізу на базі міжкафедральної лабораторії імуноферментного аналізу Івано-Франківського медичного університету.

Результати та їх обговорення. Для хворих першої групи із СЗХТБ категорії IIIA були більше характерні частота і вираженість роз- ладів сечовипускання, а для хворих другої групи із СНХТБ категорії IIIB більше виражений больовий синдром, що вплинуло на більш низьку якість життя даної групи пацієнтів. Так, при анкетуванні у пацієнтів I групи (кат. III А), сумарний бал за IPSS становив 15,78±0,21; індекс якості життя QL-3,58±0,10; оцінка загального стану за сумою балів (S+QL)-19,36±0,23, а при анкетуванні пацієнтів II групи (кат. IIIB), сумарний бал за IPSS становив 18,82±0,25; індекс якості життя QL-4,07±0,09; оцінка загального стану за сумою балів (S+Q)-22,89±0,24 (табл.1).

Вірогідне підвищення концентрації прозапальних цитокінів у хворих на хронічний абактеріальний простатит відмічено, як і у хворих з СЗХТБ, так і з СНХТБ. Особливо значне підвищення спостерігалось у сироватці крові ІЛ-8. Більш виражене підвищення інтерлейкінів-6, 8 та альфа-ФНП було відмічене у групі хворих з СЗХТБ, що статистично вірогідно вище показника у групі хворих з СНХТБ (табл. 2).

Висновок

При хронічному абактеріальному простатиті відмічено підвищення в сироватці крові концентрації прозапальних цитокінів, особливо у хворих з синдромом запального хронічного тазового болю, що вказує на доцільність використання в лікуванні таких хворих, препаратів з імунокорегуючим ефектом.