С.О. Возіанов, С.М. Шамраєв, В.П. Стусь, В.М. Краснов, В.Д. Васильєва, М.Ю. Поліон, Д.М. Шамраєва

Прогнозування ранніх післяопераційних ускладнень радикальної цистектомії з різними способами деривації сечі за допомогою засобів математичного моделювання

Метою дослідження стала розробка математичної моделі прогнозування результатів раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з м’язово-інвазивним раком сечового міхура.

Матеріали та методи дослідження. У основу даного дослідження покладено ретроспективні дані лікування 120 пацієнтів, що перенесли відкриту радикальну цистектомію (ВРЦЕ), при цьому кожен третій пацієнт мав ускладнений післяопераційний період. Задля виявлення предикторів розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень всі пацієнти були розподілені за відповідною класифікацією Clavien-Dindo на дві групи: першу склали 76 (63,3%) хворих з неускладненим післяопераційним періодом; до другої групи увійшли 44 (67,7%) пацієнти, у яких розвинулись ускладнення різного ступеня тяжкості та які потребували додаткової інструментальної або оперативної інтраопераційної допомоги. Для оцінювання досліджуваних об’єктивних параметрів використовували величину діагностичного коефіціенту (ДК), при цьому застосована методика неоднорідної послідовної процедури розпізнавання, яка базується на засобі Байєса. Проведено розрахунок інформативності як окремих діапазонів ознак, так і їх тотальної інформативності.

Результати. Проаналізовано 60 показників у обох групах пацієнтів, серед яких більшість (83,3%) виявились неінформативними. Було виявлено та статистично підтверджено, що у розвитку післяопераційних ускладнень велику роль відіграють багато факторів. Серед них: само по собі оперативне втручання, де факторами ризику є травматичність та тривалість операції (SI=0,5), об’єм інтраопераційної крововтрати (SI=0,8), підбір матеріалу для дренування, а також самі строки дренування післяопераційної рани (SI=6,15). Також було виявлено вплив вихідної нутрітивної недостатності на негативний прогноз протікання раннього післяопераційного періоду, що, безумовно, потребує особливої уваги у виборі подальшої тактики лікування.

Висновки. Математична модель прогнозування результатів раннього післяопераційного періоду після ВРЦЕ забезпечує об’єктивну кількісну оцінку показників організму пацієнта, дозволяє урахувати вплив різноманітних параметрів один на одного та провести стратифікацію кожного конкретного хворого у відповід-ну групу характеру течії післяопераційного періоду, а також об’єктивізувати тактику хірургіч-ного лікування з урахуванням ступеня впливу біологічних параметрів організму пацієнта на розвиток ускладнень радикальної цистектомії. Подальше удосконалення запропонованого засобу прогнозування післяопераційних ускладнень радикальної цистектомії у вигляді програмного комп’ютерного забезпечення дозволить підвищити якість та точність прийняття рішення у виборі тактики лікування даної категорії хворих.