Н.О. Перцева, М.К. Рокутова, І.В. Тищенко

Особливості ураження нирок у пацієнтів з вперше виявленим цукровим діабетом 2-го типу та абдомінальним ожирінням

Вступ. Хронічна хвороба нирок (ХХН) -гетерогенна група захворювань, основними причинами розвитку якої вважають цукровий діабет (ЦД) і артеріальну гіпертензію (АГ), які разом складають понад 55% усіх причин [1,3]. Із 1991 р. у всьому світі катастрофічно зросла за-хворюваність та розповсюдженість ХХН серед до-рослих пацієнтів і коливається від 10 до 30% у різних вікових групах [2]. Аналіз даних дослідження NHANES III свідчить про наявність ХХН в 11% осіб, а саме: у 3,3% пацієнтів - першої стадії ХХН; у 3% хворих - другої; у 4,3% осіб - третьої; у 0,2% пацієнтів - четвертої і у 0,1% хворих - п’ятої стадії ХХН [4]. Автори до-сліджень пов’язують отримані результати зі збільшенням випадків виявлення ЦД і АГ 6 провідних факторів ризику розвитку ХХН [6-7]. Дослідниками доведено, що ХХН асоційована з передчасною смертністю, підвищеним ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи та значною витратою коштів системи охорони здоров’я [5]. Виявлення основного фактора розвитку і ранніх маркерів ХХН дозволяє призначити специфічну терапію та своєчасно призупинити розвиток хронічної ниркової недостатності [6-7]. Отже, остаточно невирішеними та дискутабельними питаннями залишаються діагностичні заходи щодо виявлення ранніх, доклінічних стадій ХХН при ЦД та абдомінальному ожирінні (АО).

Мета дослідження: оцінити функціональний стан нирок у хворих із вперше виявленим ЦД 2-го типу та абдомінальним ожирінням.

Матеріали та методи дослідження. У зв’язку з поставленими задачами обстежено 20 пацієнтів (1-ша група) з вперше встановленим ЦД 2-го типу, абдомінальним ожирінням, I-III ступенів та АГ I-II стадій, I ступеня, високого ризику. Середній вік склав - 47,0 (42,0; 52,0) років. Серед пацієнтів чоловіків - 8 (40,0%) хворих, жінок - 12 (60,0%) осіб. Середній ІМТ склав 35,7 (32,4; 40,6) кг/м2. До 2-ї (контрольної) групи увійшли 12 практично здорових осіб: медіана віку - 29,0 (24,0; 33,5) років, серед них чоловіків - 6 (50,0%), жінок - 6 (50,0%), медіана ІМТ - 22,3 (21,0; 23,0) кг/м2 (табл. 1).

Крім використання загально клінічних методів дослідження проводили антропометрію, електрокардіографію, ультразвукове дослідження нирок, визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) за допомогою проби Реберга-Тарєєва без поправки на площу поверхні тіла, альбуміну, протеїну та b2-мікроглобуліну сечі, співвідношень альбумін сечі/креатинін сечі, протеїн сечі/креатинін сечі, b2-мікроглобулін сечі/креатинін сечі.

Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом сертифікованих прикладних програм «Statistica 6.1, серійний номер AGAR 909E415822FA» та Microsoft Excel. Для перевірки гіпотези про нормальний розподіл використовували одновибірковий тест Колмогорова-Смірнова. При описанні кількісних ознак визначено значення медіани (Ме) та інтерквартильного розмаху (25%;75%). При оцінці відмінності величин показників у незв’язаних попарно вибірках використано непараметричний критерій U Манна-Уїтні. Рівень значущості вважали достовірним при p<0,05.

Результати та їх обговорення. Аналізуючи отримані дані в 1-й групі, констатували досто-вірне (р<0,001) збільшення величин антропометричних показників, які характеризують метаболічні зміни (ОТ - на 44,8%, ІМТ - на 48,4%, площі поверхні тіла - на 29,4%) у порівнянні з групою контролю (табл. 2). Достовірне збільшення рівнів АТ (р<0,001) спостерігали в основній групі хворих порівняно з контрольною групою.

Проведене дослідження показалонаявність гломерулярної гіперфільтрації у половини пацієнтів 1-ї групи. Нормальні величини ШКФ спостерігали у всіх осіб контрольної групи. Аналізуючи отримані дані, встановили наявність альбумінурії у 14 (70,0 %) пацієнтів з ЦД 2-го типу. Нормальні величини альбуміну сечі виявили у всіх осіб контрольної групи і 6 (30,0%) пацієнтів з ЦД 2-го типу. Дослідження показало наявність b2-мікроглобулінурії у 18 (90%) осіб 1-ї групи. Нормальні величини даного показника спостерігали в контрольній групі і в 2 (10%) хворих групи з ЦД 2-го типу (табл. 3-4).

Загальна частота виявлення підвищеного рівня співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі така - 1/2 осіб у групі пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2-го типу. У межах нормальних величин даний показник виявили у всіх пацієнтів контрольної групи. Проведене дослідження показало збільшення співвідношення b2-мікроглобулін сечі/креатинін сечі практично у всіх пацієнтів 1-ї групи (ЦД 2-го типу) (р<0,001). Рівні протеїну сечі і співвідношення протеїн сечі/ї сечі були в межах нормальних величин у всіх досліджуваних.

Отже, у групі осіб з вперше виявленим ЦД 2-го типу і абдомінальним ожирінням констатували збільшені величини антропометричних показників, які характеризують метаболічні зміни (ОТ, ІМТ, площа поверхні тіла). Статистичний аналіз показав, що для пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2-го типу характерні наступні зміни ренальної функції: збільшені величини альбуміну сечі, b2-мікроглобуліну та співвідношень альбумін сечі/креатинін сечі, b2-мікроглобулін сечі/креатинін сечі, а також у 50% випадків визначається гіперфільтрація.

Висновки

У групі осіб із вперше виявленим ЦД 2-го типу задіяні обидва компоненти ренальної дисфункції, про що свідчать зміни основних показників функціонального стану нирок, що є результатом вираженої, клінічно маніфестованої інсулінорезистентності. Наведені вище факти демонструють необхідність ранньої діагностики, як цукрового діабету, так і ураження нирок, а також своєчасного лікування основного захворювання та його ускладнень.