Український
науково-практичний журнал
урологів, андрологів, нефрологів

О.I. Ткаченко, О.М. Чайка, С.Г. Четверіков, В.В. Лисаченко

Ехiнококоз в урологiї. Паразитарна кiста малого таза. Клiнiчний випадок

Вступ. Ехінококоз - важке хронічне паразитарне захворювання. Рання діагностика і лікування пацієнтів з ехінококовим ураженням є актуальною проблемою донині. Ехінококоз - найчастіше латентне за протіканням захворювання, що вимагає пильного і всебічного обстеження пацієнтів, оскільки часто ховається під масками інших захворювань. Південь України є ендемічним регіоном на ехінококоз, особливо висока поширеність у сільських районах Бессарабії і Буджака (Ізмаїльський, Болградський, Тарутинський, Саратський, Татарбунарський, Ренійський, Кілійський, Арцизький райони) [1]. Ехінококоз обумовлений проникненням в організм людини молодих зародків (фіни) стрічкового гельмінту (Taeniae chinococcus). Зараження відбувається при близькому контакті із собаками, а також при вживанні води або їжі, забрудненої випорожненнями собак. Яйця згаданого гельмінту, потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, звільняються від своїх оболонок внаслідок дії травних соків. Надалі звільнений зародок потрапляє до кровоносної системи і током крові заноситься в різні органи, де осідає і розвивається. Найбільш часті органи ураження ехінококом це: печінка, частота ураження якої приблизно 70% всіх випадків, легені - 20%, а останні 10% розподіляються між нирками, черевною порожниною, малим тазом, селезінкою, кістками, статевими органами, очима, спинним мозком та сечовим міхуром [2].

Мета роботи: освітити клінічний випадок діагностики і лікування пацієнта з урологічними ускладненнями паразитарної ехінококової кісти малого таза.

Клінічний випадок. Хворий А., 1981 р.н., звернувся до університетської клініки ОНМедУ зі скаргами на неможливість самостійного сечовипускання протягом 12-14 годин, тягнучі болі в поперековій ділянці та над лоном, збільшення в розмірах нижніх відділів живота. Скарги за-значав протягом 6 міс. Лікувався амбулаторно за місцем проживання з приводу хронічного простатиту. За тиждень до звернення у зв’язку з клінічними проявами хронічної неповної за-тримки сечі у поліклініці за місцем проживання пацієнту була проведена катетеризація сечового міхура, при якій сечі отримано не було. Надалі лікувався самостійно. Пацієнт проживав в одному з південних районів Одеської області. З анамнезу: у 2008 році хворому була виконана операція з приводу дисемінованого ехінококозу черевної порожнини (паразитарні кісти жовчної протоки, механічна жовтяниця) та заочеревинного простору в обсязі: «Лапаротомія. Спленектомія, резекція 5-го і 7-го сегментів печінки, ехінококектомія заочеревинного простору і черевної порожнини, холедохотомія». Надалі амбулаторно не спостерігався.

При первинному огляді: живіт збільшений в об’ємі. Сечовий міхур перкуторно над лоном +13 см. Симптом «постукування» слабопозитивний з обох сторін. Виконано обстеження: загальні лабораторні і біохімічні аналізи, ЕКГ, консультація терапевта, висхідна уретроцисто-графія, УЗД нирок, сечового міхура, ТРУЗД простати. ЗАК: лейкоцити - 11,8 х 109 од/л; еритроцити - 4,2 х 10 12 кл/л; гемоглобін - 140 г/л, сечовина - 5,3 ммоль/л; креатинін - 130 мкмоль/л. За даними УЗД: ознаки двобічного уретерогідронефрозу (рис. 1), затримки сечі. Об’єм сечового міхура - 1800 мл (рис. 2). Передміхурова залоза без особливостей. З огляду на дані обстеження пацієнту встановлено уретральний катетер - сечі не отримано. Було вирішено виконати спіральну КТ органів заочеревинного простору, черевної порожнини, малого таза, органів грудної клітки. Висновок: КТ-ознаки паразитарної кісти малого таза великих розмірів. Двобічний уретерогідронефроз (рис. 3). Паразитарні кісти очеревини, пе-чінки, заочеревинного простору (рис. 4, 5). Після дообстеження пацієнту встановлений діагноз: «Рецидивний дісемінований ехінококоз черевної порожнини. Паразитарні кісти очеревини, печінки, заочеревинного простору. Солітарна гігантська паразитарна кіста малого таза. Білатеральна обструкція тазових відділів сечоводів. Двобічний уретерогідронефроз. Постренальна анурія. Стан після оперативного лікування з приводу ехінококозу черевної порожнини (2008 р.)».

Пацієнту виконано втручання в обсязі: «Лапаротомія. Резекція паразитарної кісти порожнини малого таза. Ехінококектомія печін-ки, черевної порожнини, заочеревинного простору». Після лапаротомії виконано адгезіолізіс, ві-зуалізована кіста порожнини малого таза, що заповнювала майже весь його обсяг, відтісняючи навколишні органи. Сечовий міхур деформований і розпластаний на стінці гігантської кісти. Проведена пункція кісти з евакуацією вмісту. Обсяг кісти 1700 мл. Порожнина кісти знезаражена розчином «Бетадину». Кіста розкрита, хі-тинові оболонки видалені аспіратором. Додаткова обробка залишкової порожнини. Періцист-ектомія на 40% об’єму стінок кісти. Відокремлена задня стінка сечового міхура, виділені тазові відділи сечоводів, які помірно розширені, перистальтують. Інтраопераційно по уретрально-му катетеру з’явилася сеча звичайного кольору. Виконано адгезіолізіс у верхньому поверсі черевної порожнини. В 6-му сегменті печінки, в проекції 7-го сегмента біля верхнього полюса правої нирки та в товщі діафрагми в проекції 8-го сегмента печінки визначаються паразитарні кісти до 6 см в діаметрі у найбільшому вимірі. Проведено видалення кіст. Також було виконано холецистектомію. Відправлений на гісто- логічне дослідження макропрепарат - хітинові оболонки кісти та фіброзна капсула. Гістологічний висновок: «Оболонки ехінококової паразитарної кісти». Післяопераційний період протікав без ускладнень. За даними контрольного УЗД сечових шляхів відзначалося повне відновлення уродинаміки.

Висновки. Продемонстрований клінічний випадок підкреслює необхідність диспансеризації, раннього виявлення та специфічного гельмінтозного лікування пацієнтів, що проживають в ендемічних регіонах. Це дозволяє профілактувати виникнення запущених випадків ехінококозу, що призводить до повторних операцій і нерідко до інвалідизації пацієнтів.