Г.В. Бачурін, М.Ю. Богун, С.С. Ломака

Діагностична цінність щільності простатспецифічного антигену у виявленні раку передміхурової залози

Вступ. Проблема захворювань передміхурової залози (ПЗ) є на сьогоднішній день надзвичайно актуальною. Це пов’язано зі збільшенням кількості випадків захворювань, у тому числі і злоякісних новоутворень, поширенням патології серед чоловіків молодого віку, труднощами діагностики, особливо на ранніх стадіях, пізнім виявленням, підвищенням смертності. Тому питання раннього виявлення цієї нозології дуже важливе.

Рак передміхурової залози (РПЗ) посідає в структурі онкологічних захворювань чоловічого населення друге, а в ряді країн перше місце. Згідно з даними National Cancer Institute на сьогоднішній день ця хвороба вийшла в США на друге місце як причина смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків.

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації урології та Асоціації урологів України, для діагностики захворювань передміхурової залози обов’язковими є такі методи обстеження: пальцеве ректальне дослідження, визначення рівня простатспецифічного антигену (PSA) в крові, трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД), мультифокальна біопсія під контролем ультразвукового дослідження з подальшою гістологічною оцінкою.

У багатьох розвинених країнах визначення рівня простатспецифічного антигену в крові є найбільш розповсюдженим скринінговим методом дослідження. Так, чоловіки віком 50 років і старше регулярно проходять обстеження з ви-значенням рівня PSA в крові. За наявності обтяжливого сімейного анамнезу, обстеження чоловіків розпочинають з 40-45-річного віку. Деякі протоколи в США рекомендують проведення біопсії простати при рівні PSA в крові 4 нг/мл та вище. Однак нині цінність цього методу є спірною. Зокрема, причиною підвищення рівня PSA в крові є не лише РПЗ, але й доброякісна гіперплазія передміхурової залози, простатит, за-тримка сечі та деякі інші стани. Крім того, у 20-40% випадків РПЗ рівень PSA в крові не перевищує прийняту на даний час норму 4 нг/мл. Все це свідчить про невисоку специфічність методу [1].

У відповідності до останніх даних національного канцер-реєстру можна побачити менше значення показника захворюваності та відсоток померлих протягом 1 року з моменту виявлення раку передміхурової залози в Запорізькій області, ніж середній показник по Україні, але в 1,7 разу менше хворих отримали спеціальне лікування. Також варто зазначити про дещо меншу частоту виявлення раку передміхурової залози на профілактичних оглядах у Запорізькій області, ніж по Україні в середньому [2].

На жаль, на ранніх стадіях захворювання має безсимптомний перебіг, а клінічні прояви з’являються здебільшого в тих випадках, коли радикальне лікування вже неможливе. Тому в умовах ургентної урологічної клініки виникає питання алгоритму обстеження хворих з підозрою на рак передміхурової залози [1].

Мета дослідження: провести комплексний аналіз, який полягає у порівнянні специфічності та співвідношенні таких показників, як загальний PSA, вільний PSA, PSA-index, наявності або відсутності гострої затримки сечі, та особливо показника PSA-density з патогістологічним дослідженням після трансректальної біопсіії передміхурової залози з метою ранньої верифікації такого клінічного діагнозу, як рак передміхурової залози.

Матеріали та методи дослідження. До до-слідження були залучені 112 хворих з 451, які отримували лікування в урологічному відділенні МКЛ екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя за період з жовтня 2017 до жовтня 2018 року з приводу симптомів нижніх сечових шляхів та підвищеним рівнем загального PSA. Усім пацієнтам виконано загально-клінічне та рентгенологічне обстеження, лабораторні дослідження, УЗД органів сечовидільної системи, ви-значення рівня загального та вільного простат-специфічного антигену (PSA), пальцеве ректальне дослідження та трансректальна біопсія передміхурової залози.

Середній вік хворих склав 67,39 року. У зв’язку зі скаргами усіх хворих на симптоми нижніх сечових шляхів та з метою можливого раннього виявлення раку передміхурової залози усім хворим було визначено рівень загального та вільного простатспецифічного антигенів до проведення ПРД. Усі пацієнти мали показник загального PSA вище 4 нг/мл. Маючи ці два показники, була отримана можливість ви-значення PSA-index, який розраховувався як співвідношення вільного PSA до загального та помноженого на 100 відсотків. Також усім хворим було проведено УЗД дослідження сечостатевої системи, зокрема передміхурової залози, що дало можливість встановлення PSA-density, який розраховувався як співвідношення загального PSA до об’єму передміхурової залози. У зв’язку з вищенаведеним усім пацієнтам була виконана трансректальна біопсія передміхурової залози під контролем трансректального УЗД. Стовпчики тканин передміхурової залози, які були отримані в результаті біопсії, були відправлені на проведення патогістологічного дослідження. Для правильної верифікації діагнозу доброякісна гіперплазія передміхурової залози у декількох пацієнтів було за необхідне виконання імуногістохімічного методу дослідження тканини простати. Використовувалися такі ІГХ маркери, як: Р63 (Diagnostic BioSystems, клон DBR 16.1), Cytokeratin; HMW (Diagnostic BioSystems, клон 34bE12); P504S (Diagnostic BioSystems, поліклональний).

У результаті ПГД хворі були розподілені на три групи. Першу групу склали 50 хворих, які в результаті ПГД отримали висновок про наявність в них доброякісної гіперплазії передміхурової залози при відсутності ознак раку. Другу групу склали 56 хворих, які за результатом ПГД мали помірнодиференційовану (G2) аденокарциному простати. Третю групу склали 6 хворих, яким у патогістологічному висновку було встановлено низькодиференційовану (G3) аденокарциному простати. У результаті цього розподілення хворих за результатами ПГД, був проведений комплексний аналіз, який полягав у співвідношенні таких показників, як загальний PSA, вільний PSA, PSA-index, PSA-density, наявності або відсутності гострої затримки сечі з результатами ПГД.

Результати та їх обговорення. У результаті цього клінічного дослідження було виявлено, що у хворих з низькодиференційованою (G3) аденокарциномою передміхурової залози хронічна затримка сечі була виявлена частіше і була виявлена у 83% пацієнтів, у хворих з помірнодиференційованою (G2) аденокарциномою та у хворих з ДГПЗ цей показник склав відповідно 70% та 56%. Гостра затримка сечі мала місце частіше у хворих з доброякісною гіперплазією простати (44% у першій групі проти 30% та 17% у хворих з аденокарциномою G2 та G3 відповід-но). Середній показник загального PSA у пацієнтів першої групи склав 20,09 нг/мл, а у хворих з помірнодиференційованою (G2) аденокарциномою він був більшим, ніж у 2 рази, і склав 42,45 нг/мл. При цьому варто зазначити, що у пацієнтів з діагнозом низькодиферен- ційована (G3) аденокарцинома передміхурової залози цей показник був майже у 10 разів вище, ніж у хворих першої групи та у 5 разів у порівнянні з пацієнтами другої групи та склав відповідно 192,46 нг/мл.

Порівняльна характеристика середніх показників PSA загального у трьох групах представлена на рис. 1.

Максимальний показник загального PSA у одного хворого третьої групи становив 1046,0 нг/мл, а у одного пацієнта з ДГПЗ та одного хворого з помірнодиференційованою (G2) аденокарциномою цей показник склав відповідно 71,9 нг/мл та 764,0 нг/мл. Середній показник PSA-index був вищим у хворих з ДГПЗ(26,78%), а у пацієнтів з аденокарциномою G2 та G3 цей показник склав відповідно 22,14% та 20,5%. Була визначена тенденція до частішого виявлення аденокарциноми передміхурової залози з залозою меншого об’єму, а хворі з більш високим об’ємом передміхурової залози частіше мали доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Особливу увагу слід приділити на ролі такого показника, як PSA-density. У хворих з низькодиференційованою (G3) аденокарциномою передміхурової залози цей показник лише в одному випадку був у межах норми та його середній показник в третій групі був майже у 3 рази вищий, ніж у пацієнтів з помірнодиференційованою (G2) аденокарциномою передміхурової залози та у 12 разів вищий, ніж у хворих першої групи і склав 2,8 нг/мл/см3. Рівні PSA-density у хворих першої та другої груп склав відповідно 0,23 нг/мл/см3 та 1,1 нг/мл/см3.Порівняльна характеристика середніх показників PSA-density у трьох групах представлена на рис. 2. Максимальні показники PSA-density також були значно вищі у хворих з G2 та G3 аденокарциномою і склали відповідно 15,3 нг/мл/см3 та 9,5 нг/мл/см3.

Висновки

Таким чином, у результаті нашого клінічного дослідження можна із впевненістю сказати, що питання раннього виявлення раку передміхурової залози є високо актуальним питанням сьогодення, зважаючи на останні дані національного канцер-реєстру в Україні та, зокрема, в Запорізькій області. Проведене клінічне дослідження дає змогу побачити, що існуючі в рутинній практиці лікаря-уролога показники не можуть з великою до-стовірністю в порівнянні з трансректальною біопсією передміхурової залози вказувати на рак простати. Біопсія передміхурової залози в діагностиці раку простати є золотим стандартом сьогодення у виявленні цієї нозології. Проте цей метод є інвазивним і має застосування більшою мірою у хворих з підвищеним рівнем PSA. Такий показник, як PSA-density, може слугувати, як головний неспецифічний онкомаркер раку простати, який не потребує зусиль для імпрегнування в щоденну практику лікаря-уролога та може використовуватися при профілактичних медичних оглядах чоловіків, що буде сприяти ранньому виявленню цієї патології. PSA-density враховує не лише рівень загального PSA, а й об’єм передміхурової залози. Цей показник має більшу точність і специфічність у діагностиці раку простати в порівнянні з таким показником, як рівень загального PSA, який є найбільш поширеною, але неспецифічною методикою для онкоскринінгу раку передміхурової залози та неінвазивної діагностики цієї нозології.

Враховуючи все вищенаведене, ми вважаємо за необхідне використання показника PSA-density в рутинній практиці лікаря-уролога для онко- скринінгу раку передміхурової залози, тому що ця методика більш специфічна та здатна знизити безперервно зростаючий показник смертності та підвищити відсоток хворих, у яких рак передміхурової залози буде виявлений на медичних профілактичних оглядах.